Сталінська індустріалізація України (10 клас)

Урок-аукціон

Мета: визначити передумови і причини переходу до форсованої індустріа­лізації в Україні, розкрити їхню суть, особливості та шляхи втілення в життя і проаналізувати результати перших п'ятирічок.

Розвивати логічне мислення, вміння аналізувати історичні події, факти, ро­бити висновки та узагальнення, орієнтуватися в ситуації, що склалася на уроці.

Виховувати в учнів політичне розуміння ситуації та повагу до історії своєї Батьківщини.

Тип уроку: закріплення знань, умінь і навичок.

Форма уроку: аукціон.

Обладнання: карта "СРСР у 20-30 рр.", реквізити, необхідні для аукціону, аркуш для виставлення балів, "лоти".

Підготовка до уроку. Чотири учні (купці) готують "лоти", один учень готує аудиторію для обліку, клас ділять на 4 групи - "акціонерні товариства", які обирають свого "президента". "Президенти" мають перелік питань до уроку і список відповідної літератури, документів. Кожне "акціонерне товариство" готує свою емблему і гасло.

Підготовка класу. Посередині стіл, за яким будуть сидіти "купці", перед кожним таблиця з прізвищем. Збоку за столом сидять "банкіри", їх може бути один, два і більше, перед ними аркуші паперу і висить таблиця для підве­дення підсумків. З другого боку трибуна, за нею стоїть учитель-ведучий. На столі гонг, дерев'яний молоток та секундомір.

Решта столів розташовані півколом, поділені на сектори, тобто чотири "ак­ціонерні товариства". Окремо на стільцях сидять "президенти".

Основні поняття і терміни: індустріалізація, над індустріалізація, п’ятирічний план, директивне планування.

Основні дати: 1925 р. – ХІУ з’їзд ВКП(б), прийняття рішення про індустріалізацію; 1928/29 – 1932 рр. – перша п’ятирічка, 1929 р. – рік «великого перелому», 1933 – 1937 рр. – друга п’ятирічка, 1935 р. – початок стаханівського руху, 1938 – 1942 рр. – третя п’ятирічка.

Хід уроку

I. Вступне слово вчителя.

Розпочинаємо урок-аукціон на тему "Сталінська індустріалізація України". Зараз я представлю вам учасників "аукціону": "купці" (вчитель називає кож­ного), "банкіри", "президенти". "Акціонерні товариства" продемонструють свою готовність до "аукціону".

(АТ представляють свої емблеми і гасла)

АТ (1) емблема "Серп і молот",

гасло: "Вперед до перемоги".

АТ (2) емблема "Турбіна Дніпрогесу",

гасло: "Ми наш, ми новий побудуємо світ".

АТ (3) емблема "Потяг",

гасло: "Лети вперед, наш потяг".

АТ (4) емблема "Зірка на фоні фабрики",

гасло: "П'ятирічку достроково!"                  

Усі готові до проведення "аукціону".

(Оцінювання відповідей АТ роблять "купці". За кожен лот вони вистав-       ляють окремий бал, після кожного лоту свої бали віддають "банкірам", які виводять середній бал і записують його у зведену таблицю) .

II.  Початок "аукціону". (Учитель-ведучий ударяє в гонг.)

Ми розпочинаємо "аукціон". Слово надаємо першому "купцеві". Зараз ми перевіримо АТ на "платоспроможність".

("Купець" встає і повільно та виразно читає питання, на які треба дати відповідь "так" чи "ні". На відповідь "так" учні піднімають руки, на відповідь "ні" - не піднімають. Усі "купці" оцінюють відповіді.)

"Купець". Зараз я перевірю вашу "платоспроможність". Слухайте уважно і відповідайте. "Президентів" прошу пересісти до сусідніх АТ. Вони будуть допомагати мені обліковувати відповіді.

Лот № 1

1. Перший п'ятирічний план був розроблений в "оптимальному" варіанті. (Так.)

2.  Керівником держави у цей час був Ленін. (Ні.)

3.  Статтю "Як організувати змагання" написав Сталін. (Ні.)

4.  З осені 1928 р. у містах було введено карткову систему. (Так.)

5. Підприємство, а не проект стало головною ланкою управління. (Так.)

6.  Темпи розвитку промисловості за роки першої п'ятирічки зменшилися з 29,7% до 5%. (Так.)

7.  Досягнення п'ятирічок у цифрах широко висвітлювалися у пресі. (Ні.)

8.  Ініціатором нового виду змагання став Стаханов. (Так.)

9.  До війни у державі було виконано три п'ятирічки. (Ні.)

10.  Виконання другої п'ятирічки у відсотках становило 70-77%. (Так.) ("Президенти" підраховують правильні відповіді, виставляють бали "куп­цям" і передають "банкірам".)

Учитель. (Ударяє молотком.) Лот №1  продано. Найбільш "платоспро- можний" і може купити його (оголошується АТ-переможець). А зараз свій товар "продає" другий "купець".

(Знову удар молотком.)

"Купець" називає стартову ціну і представляє свій товар.

"Купець". Ось перед вами товар. Розгляньте його і купуйте. Ви бачите загальний вигляд товару (вивішується таблиця), а кожному з вас я даю зраз­ки. Час обмежений - 5 хвилин.

Відповіді прошу передати мені.

Лот № 2

1.  Завдання. Як радянське керівництво доводило "виконання" і "перевико­нання" планів перших п'ятирічок?

2.  Завдання. Які економічні суперечності сформувалися у ході перших п'ятирічок?

3.  Завдання. У чому полягає авантюристичний характер сталінських ди­ректив щодо економічного розвитку?

4. Завдання. Чим можна пояснити виникнення і поширення змагань у різних сферах за роки п'ятирічок?

(Бали виставляє другий "покупець" і передає їх "банкірові".)

Через 5 хвилин удар молотка сповістить про час відповіді. (Після кожної відповіді звучить удар молотком. Бали виставляються у таблицю.)

Учитель. "Товар" придбано АТ (називає переможця). Свій "товар" показує нам третій "купець".

"Купець". Я даю вам зразки свого "товару", а ви маєте 5 хвилин, щоб переглянути і "купити" його.

Учитель. (Удар молотком.) Торги почалися.

Лото № 3

Завдання з хронології, де треба вставити відповідні дати, виправити помилки.

1. Завдання. План третьої п'ятирічки, розрахований на (1938-1942 рр.), був прийнятий (XVII з'їздом ВКП(б)), який відбувся у (квітні 1939 р.).

2.  Завдання. "Директиви по складанню другого п'ятирічного плану..." при­йшли у лютому 1933 р. (XVII конференція ВКП(б)), (XII) з'їзд КП(б)У (у січні 1934 р.) схвалив тези і накреслив перспективу розвитку.

3. Завдання. Поштовхом до змагання послугувала публікація (20 січня 1928 р.) у газеті "Правда" статті Леніна "Як організувати змагання", і керів­ництво шахт 31 січня (1928) року підписало першу господарсько-політичну угоду про змагання.

4. Завдання. У (1932) р. Орджонікідзе на (XVIII конференції ВКП(б)) повідомив про запланований на (1933 р.) приріст промислової продукції (36%), а (1 лютого) було заборонено друкувати у пресі будь-які цифри.

(Картки з відповідями збирає третій "купець" і перевіряє, передає "бан­кірові", а той виставляє бали в зведену таблицю. Поки перевіряють, клас працює далі.)

Учитель. Четвертий "купець" приготував нам сюрприз (удар у гонг).

"Купець". Ось перед вами "чорна скринька". У ній щось заховане. Ви маєте 3 хвилини, щоб відгадати, що у скриньці знаходиться, і купити товар. Щоб вам було легше, я прочитаю текст, що стосується цього товару.

("Купець" зачитує уривок з підручника на ст. 231-232 "Життєвий рівень народу". У скриньці лежить картка на хліб.)

Учитель. (Удар молотком.) "Торги" почалися. Перший, хто вгадає, одер­жить 8 балів.

Учитель. (Ударяє в гонг.) Наш "аукціон" закінчився. Всі товари продані. На таблиці ми бачимо "платоспроможність" наступних АТ.

(Далі вчитель за активну участь на уроці виставляє бали "купцям", "банкірам" і "членам АТ" та дякує учням за цікавий урок.)

Учитель. Давайте ж визначемо наслідки індустріалізації.

1. Економічні: - перекачування коштів із села в місто;

                         - ліквідація куркульства;

                         - одержавлення сільськогосподарського виробництва;

                         - ліквідація «аграрного перенасичення».

2. Соціальні: - відволікання величезних коштів від розвитку сільськогоспо- дарського виробництва;

                      - укріплення соціальної бази сталінської диктатури;

                      - відчуження селян від власності й результатів праці, ліквідація економічних стимулів розвитку виробництва;

                      - масова втеча селян із місць проживання, дефіцит робочої сили на селі.

3. Позитивні: - досягнення економічної незалежності;

                      - перетворення СРСР на могутню індустріально-аграрну державу;

                      - укріплення обороноздатності країни, створення могутнього ВПК;

                      - підведення технічної бази під сільське господарство;

                      -  розвиток нових галузей промисловості, будівництво нових фабрик і заводів.

4. Негативні: - створення замкнутої економіки, яка забезпечує сама себе;

                      - створення можливостей для здійснення сталінського воєнно-політичного керівництва;

                     - зменшення розвитку виробництва предметів споживання;

                     - формування політики суцільної колективізації;

                     - стимулювання екстенсивного розвитку економіки.

Домашнє завдання. Підготувати узагальнювальну характеристику розвитку економіки Украї­ни напередодні Другої світової війни.